ԳԻՔՈՐԸ

Ґіко́р

Ґікор (лат. Cichorium) — рід трав’янистих і напівчагарникових рослин родини Айстрові (Астро́ві, Складноцвіті; Asteraceae).

Ботанічний опис

Ґікори — однорічні, дворічні або багаторічні трав’янисті рослини або напівчагарники. Коренева система стрижнева, в деяких видів м’ясиста і соковита. Стебла прямі, розгалужені, висотою від 20 до 150 см. Листки чергові, від ланцетних до перисто-роздільних, з зубчастими або лопатевими краями, зібрані в розетку біля основи стебла.

Квітки двостатеві, язичкові, блакитні, фіолетові, рожеві або білі, зібрані в кошики діаметром 2-5 см, які знаходяться на кінцях довгих квітконосів. Плоди — сім’янки довжиною 2-5 мм, з чубчиком з волосків.

Поширення і екологія

Ґікори поширені в Європі, Азії та Африці. Вони ростуть на луках, полях, узбіччях доріг, на пустирях і в інших порушених місцях.

Ґікори — холодостійкі і світлолюбні рослини, які добре переносять посуху. Ґрунт повинен бути легким і пухким, з нейтральною або слабокислою реакцією.

Види

Рід Ґікор включає близько 10 видів, серед яких найбільш поширеними є:

* Ґікор звичайний (Cichorium intybus) — дворічна або багаторічна трав’яниста рослина висотою до 150 см з синіми або блакитними квітками. Вирощується як овочева культура для отримання коренеплодів, які використовуються в їжу.
* Ґікор салатний (Cichorium endivia) — однорічна або дворічна трав’яниста рослина висотою до 50 см з білими квітками. Вирощується як листова зелень, схожа на ендивій.
* Ґікор радіккіо (Cichorium intybus var. radicchio) — різновид ґікору звичайного з червоним або фіолетовим листям. Вирощується як овочева культура для отримання гірких листя, які використовуються в салатах.

Цікавим видом є ґікор спінозовий (Cichorium spinosum), що зустрічається в України. Це багаторічна трав’яниста рослина з колючими стеблами та квітками, що нагадують квіти кульбаби.

Хімічний склад

Коренеплоди і листя ґікору містять:

* Інулін (до 25%) — полісахарид, який при розщепленні в організмі перетворюється на фруктозу.
* Сесквітерпенові лактони (до 2%) — гіркі речовини, які мають жовчогінні, сечогінні, протизапальні та антимікробні властивості.
* Вітаміни (A, C, B1, B2, B3, B5, B6, B9)
* Мікро- і макроелементи (калій, магній, кальцій, фосфор, залізо, цинк, мідь)

Використання

Ґікори використовуються в кулінарії, медицині та в якості кормових рослин.

* У кулінарії використовують коренеплоди і листя ґікору. Коренеплоди відварюють, смажать, печуть і використовують для приготування супів, салатів, гарнірів. Листя використовують в салатах, вінегретах, супах.
* У медицині ґікор використовується як жовчогінний, сечогінний, протизапальний і антимікробний засіб.
* Як кормові рослини ґікори використовуються для вигодовування кролів, великої рогатої худоби, овець, кіз.

Вирощування

Ґікори вирощують з насіння, яке висівають навесні або восени в пухкий і добре дренований ґрунт. Сходи з’являються через 10-14 днів. Рослини проріджують, залишаючи між ними відстань 20-30 см.

Ґікори не вимагають особливого догляду. Вони добре переносять посуху і потребують помірного поливу. Підживлення азотними і фосфорно-калійними добривами здійснюють кілька разів за сезон.

Коренеплоди ґікору звичайного збирають восени, обережно викопуючи їх із землі. Листя збирають протягом усього вегетаційного періоду.

Хвороби і шкідники

Ґікори можуть уражатися грибковими захворюваннями (борошниста роса, сіра гниль), шкідниками (попелиці, слимаки, равлики). Для боротьби з хворобами і шкідниками використовують фунгіциди та інсектициди.

Цікаві факти

* Ґікор звичайний називають також “чорний корінь” або “дикий цикорій” через темний колір коренеплоду.
* Ґікор салатний, відомий як “ендивій”, часто використовується в кулінарії як заміна цикорію.
* Коріння ґікору звичайного обсмажують і подрібнюють, щоб отримати порошок, який використовують як замінник натуральної кави.
* У народній медицині ґікор використовують для лікування хвороб печінки, жовчного міхура, нирок, травної системи.
* Ґікор є символом Саксонії (Німеччина), який зображений на її гербі.

Запитання 1: Що таке гікор?

Гікор – це рід листопадних дерев родини Волоські (Juglandaceae), що виростають переважно у Північній Америці. Загальними характеристиками гікорів є складні листки, горіхи в товстих шкарлупах і ребриста сіра кора.

Запитання 2: Які види гікору існують?

Існує близько 19 видів гікору, включаючи:

  • Гікор білий (Carya alba)
  • Гікор чорний (Carya ovata)
  • Гікор шорсткий (Carya laciniosa)
  • Гікор горіхоплідний (Carya illinoinensis)
  • Гікор каролінський (Carya carolinae-septentrionalis)

Запитання 3: Де росте гікор?

Гікори ростуть в листяних і мішаних лісах у східній і центральній частинах Північної Америки. Вони віддають перевагу добре дренованим ґрунтам з помірною вологістю.

Запитання 4: Які переваги має гікор?

Гікори мають ряд переваг, зокрема:

  • Горіхи багаті на поживні речовини, такі як жирні кислоти, білок і вітаміни.
  • Деревина гікору міцна і довговічна, що робить її цінним будівельним матеріалом.
  • Листя гікору мають лікарські властивості і використовуються для лікування лихоманки, діареї та інших недуг.

Запитання 5: Які шкідники та хвороби вражають гікор?

Гікори можуть бути схильні до різних шкідників та хвороб, включаючи:

  • Довгоносики
  • Гусениці
  • Грибки
  • Бактеріальні ураження

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *