ЧИМ ФРАЗЕОЛОГІЗМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ВІЛЬНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ видео инструкция

ЧИМ ФРАЗЕОЛОГІЗМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ВІЛЬНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Фразеологізми та вільні словосполучення

Фразеологізм та вільне словосполучення — це дві різні мовні одиниці, які мають свої відмінні особливості.

Фразеологізм

Фразеологізм — це постійне, стійке словосполучення, яке має переосмислене лексичне значення, відмінне від значення окремих слів, що його складають. Фразеологізми є неделімими лексичними одиницями, які не можна розширювати, скорочувати або змінювати їх склад. Вони функціонують як одне ціле, зберігаючи свій фіксований порядок слів і мають цілісне значення.

Характерні риси фразеологізмів:

* Стійкість форми та значення
* Означають єдине поняття, що відрізняється від прямого значення окремих слів
* Мають переносне або символічне значення
* Не піддаються перебудовам (втрачають своє значення при зміні порядку слів або заміні їх синонімами)

Типи фразеологізмів:

* Фразеологічні зрощення — постійні словосполучення, які повністю втратили зв’язок зі значенням своїх складових (наприклад, “бити байдики”, “точити ляси”).
* Фразеологічні єдності — словосполучення, які зберегли деяку семантичну зв’язність між своїми складовими, але набули нового значення (наприклад, “грати на нервах”, “вертіти хвостом”).
* Фразеологічні сполучення — словосполучення, в яких одне слово є вільним і може замінюватися, а друге — постійним (наприклад, “бити (когось) по плечу”, “носити (щось) на руках”).

Вільне словосполучення

Вільне словосполучення — це словосполучення, яке утворюється шляхом поєднання слів за граматичними і смисловими зв’язками з метою вираження певного поняття. На відміну від фразеологізмів, вільні словосполучення мають значення, яке прямо випливає зі значення окремих слів, що його складають. Склад і структура вільних словосполучень може варіюватися, що дозволяє їх розширювати, скорочувати або змінювати їх порядок слів без втрати сенсу.

Характерні риси вільних словосполучень:

* Не мають стійкого порядку слів і значень
* Їхнє значення виводиться з безпосереднього складання значень окремих слів
* Допускають варіації у складі та порядку слів (наприклад, “великий будинок” та “будинок великий”, “читаю книгу” та “книгу читаю”)

Типи вільних словосполучень:

* Атрибутивні — словосполучення, що виражають ознаку предмета (наприклад, “червона троянда”, “мала дитина”).
* Об’єктні — словосполучення, що вказують на об’єкт дії (наприклад, “читати книгу”, “мити посуд”).
* Обставинні — словосполучення, що вказують на умови або обставини дії (наприклад, “швидко бігти”, “у великому місті”).

Порівняльна таблиця характеристик фразеологізмів та вільних словосполучень

| Характеристика | Фразеологізм | Вільне словосполучення |
|—|—|—|
| Значення | Переносне, ідіоматичне | Пряме, буквальне |
| Стійкість | Незмінне, фіксоване | Змінне, допускає варіації |
| Порядок слів | Фактично незмiнний | Здебільшого довільний |
| Склад | Не підлягає розширенню або скороченню | Підлягає змінам складу |
| Вираження | Єдине нерозкладне поняття | Зв’язане значення окремих слів |
| Використання | Контекстно зумовлене | Загальне, широке |

Функції фразеологізмів та вільних словосполучень

Фразеологізми та вільні словосполучення виконують важливі функції в мові.

Функції фразеологізмів:

* Додають виразності та емоційного забарвлення мовленню
* Полегшують передачу складних понять у лаконічній формі
* Створюють образність і художність у текстах

Функції вільних словосполучень:

* Називають предмети, дії, ознаки та їх зв’язки
* Виражають думки та почуття
* Служать основою для побудови речень та текстів

Таким чином, фразеологізми та вільні словосполучення є різними мовними одиницями, які характеризуються відмінними особливостями, використовуються з різними цілями та виконують різні функції в мові.

Запитання 1: У чому полягає основна відмінність між фразеологізмом і вільним словосполученням?

Відповідь: Фразеологізм, на відміну від вільного словосполучення, є стійким, нерозкладним поєднанням слів, яке має постійне значення, не залежить від контексту і не може бути розділене на окремі слова без втрати свого значення.

Запитання 2: Чи можна фразеологізм замінити іншим виразом без втрати змісту?

Відповідь: Ні, фразеологізми є неперекладними і не піддаються заміні іншими словами або словосполученнями, зберігаючи при цьому своє первісне значення.

Запитання 3: Як впливає контекст на значення фразеологізму?

Відповідь: На відміну від вільних словосполучень, контекст не впливає на значення фразеологізму. Значення фразеологізмів фіксоване і не залежить від контексту, в якому вони використовуються.

Запитання 4: Чи можуть фразеологізми мати пряме і переносне значення?

Відповідь: Фразеологізми завжди мають переносне значення. Вони використовують порівняння, метафори чи інші фігури мови для передачі певного поняття чи ідеї.

Запитання 5: Наведіть приклади фразеологізмів і вільних словосполучень, щоб проілюструвати їх відмінності.

Відповідь:

  • Фразеологізм: "бити байдики" (не працювати)

  • Вільне словосполучення: "не працювати"

  • Фразеологізм: "покласти зуби на полицю" (померти)

  • Вільне словосполучення: "померти"

  • Фразеологізм: "накивати п'ятами" (втекти)

  • Вільне словосполучення: "втікає"