ДО ЯКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО ПЕРІОДУ ВІДНОСИТЬСЯ ІСНУВАННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ видео инструкция

ДО ЯКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО ПЕРІОДУ ВІДНОСИТЬСЯ ІСНУВАННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Трипільська культура і археологічні періоди її існування на території України

Трипільська культура — одна з найвідоміших і найбільш досліджених археологічних культур на території України. Вона виникла в V тис. до н. е. і проіснувала до кінця III тис. до н. е. Трипільську культуру виділив у 1899 році французький археолог Вікентій Хвойка, назвавши її на честь села Трипілля, де він виявив перше поселення.

Пізніше дослідження показали, що трипільська культура була поширена на великій території від Передкарпаття до Dniestru і від Полісся до центральної України. Трипільці освоювали лісостепові і степові райони, де створювали поселення на підвищених берегах річок і струмків.

Трипільці були землеробами, вирощували пшеницю, ячмінь, просо, льон, горох. Вони також займалися скотарством, розводили свиней, велику рогату худобу, овець і кіз. Трипільці досягли високого рівня розвитку ремесел, зокрема кераміки, ткацтва, обробки металів.

Археологи поділяють існування трипільської культури на кілька археологічних періодів.

Ранній трипільський період (V-IV тис. до н. е.)

Ранній трипільський період характеризується появою перших трипільських поселень і формуванням характерних рис матеріальної культури. У цей період трипільці будували невеликі наземні будинки з дерева і глини, займалися мотичним землеробством і розводили свиней. Основним типом кераміки була так звана кукраїнська кераміка, прикрашена відбитками шнурового орнаменту.

Середній трипільський період (IV-III тис. до н. е.)

У середній трипільський період трипільська культура поширюється на велику територію і досягає свого розквіту. З’являються нові типи поселень: великі протогради площею до 100-150 га з населенням до 5-10 тис. осіб. Трипільці будують великі довгі будинки, використовують плужне землеробство, розвивають скотарство і ремесла. Кераміка стає більш різноманітною, прикрашається мальованим орнаментом.

Пізній трипільський період (кінець III тис. до н. е.)

У пізній трипільський період трипільська культура занепадає. Зменшуються розміри поселень, зникають протогради, знижується рівень ремесел. Кераміка стає менш різноманітною, зникає мальований орнамент. Наприкінці III тис. до н. е. трипільська культура припиняє своє існування, можливо, внаслідок кліматичних змін і навали кочових племен.

Трипільська культура справила значний вплив на розвиток наступних археологічних культур на території України. Багато її елементів увійшли до складу зарубинецької, черняхівської та інших культур. Трипільська культура є одним з найяскравіших прикладів високорозвиненої землеробської культури доісторичної Європи.

Запитання 1: До якого археологічного періоду належить існування трипільської культури на території України?

Відповідь: Трипільська культура належить до пізнього періоду неоліту та початку енеоліту, приблизно з 5500 до 2750 років до нашої ери.

Запитання 2: У яких хронологічних межах існувала трипільська культура?

Відповідь: Існування трипільської культури поділяється на три великі хронологічні етапи:

  • Ранній етап (Трипілля A): 5500-5000 роки до н.е.
  • Зрілий етап (Трипілля В): 5000-3600 роки до н.е.
  • Пізній етап (Трипілля С): 3600-2750 роки до н.е.

Запитання 3: На яких територіях була поширена трипільська культура?

Відповідь: Трипільська культура була поширена на великій території від Карпатських гір на заході до Дністра на сході, в межах сучасних територій України, Молдови та Румунії.

Запитання 4: Чим характеризувалася трипільська культура?

Відповідь: Трипільська культура відрізнялася своєю високорозвиненою землеробською та скотарською економікою, а також характерною керамікою з геометричним орнаментом, глиняними фігурками та розвинутою духовною культурою.

Запитання 5: Які відомі археологічні пам'ятки трипільської культури в Україні?

Відповідь: Існує багато археологічних пам'яток трипільської культури в Україні, у тому числі Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Небелівка та інші. Ці пам'ятки є цінним джерелом інформації про життя та побут трипільських племен.