ДОЗВІЛ НА КНЯЖІННЯ ЩО ВИДАВАВ МОНГОЛЬСЬКИЙ ХАН

Ярлик

У період монгольського панування в Русі (1237-1480 рр.) князі та інші можновладці отримували від великого хана Монгольської імперії особливий документ, що засвідчував їхнє право на правління в певних князівствах чи землях. Цей документ був відомий як ярлик, або ярлига (татар. ярга – розпорядження).

Ярлики видавалися ханами за підсумками особливої процедури, яку називали “королі” або “поїздка за ярликом”. Князі зобов’язані були поїхати в Орду і пройти кілька етапів складного бюрократичного процесу. Останнім і найважливішим був прийом у самого хана.

Князь, який отримав ярлик, визнавався законним володарем своїх володінь і користувався підтримкою монгольської адміністрації. У свою чергу, князь був зобов’язаний визнавати верховенство хана і платити йому данину, а також брати участь у військових походах на його вимогу.

Ярлики на княжіння мали різну форму і зміст. У деяких випадках хан обмежувався загальним підтвердженням прав князя на володіння, в інших – розширював його повноваження або надавав додаткові привілеї. У деяких ярликах хани обмежували владу князя або давали дозвіл на володіння лише частиною його володінь. Найчастіше ярлики видавалися на термін, який міг варіюватися від декількох років до десятиліть.

Система ярликів, хоча і була важливою складовою золотоординського правління, все ж залишалася досить гнучкою, що дозволяло монгольським ханам то збільшувати, то зменшувати залежність руських князівств від Орди. Поступово з посиленням московського князівства значення ярликів зменшувалося, а до кінця XV століття вони взагалі перестали видаватися.

Ярлики на княжіння відігравали важливу роль у політичному житті Русі в період монгольського панування. Вони забезпечували стабільність і легітимність князівської влади, а також дозволяли ханам контролювати ситуацію в руських князівствах. Видача ярликів стала одним з ключових інструментів монгольської політики на підкорених землях і сприяла залученню руських князівств до системи Золотої Орди.

Питання 1: Що таке ярлик на князювання і для чого він був потрібен?

Відповідь: Ярлик на князювання був офіційним документом, який видавав монгольський хан князям Русі. Він підтверджував право князя на управління певним уділом або князівством. Ярлик був необхідний для легітимізації влади князя та запобігання конфліктів між князями.

Питання 2: Якою була процедура отримання ярлика на князювання?

Відповідь: Для отримання ярлика князь повинен був приїхати до ставки монгольського хана в Орду, присягнути ханові на вірність і виплатити данину. Процедура отримання ярлика могла бути складною та тривалою, іноді князі змушені були довго чекати свого чергу на аудієнцію у хана.

Питання 3: Які права і обов'язки мав князь, який отримав ярлик?

Відповідь: Князь, що отримав ярлик, мав право на управління своїм уділом, збирання податків і здійснення судочинства. Однак він також зобов'язувався виконувати волю монгольського хана, платити данину та виставляти військо на вимогу хана.

Питання 4: Чи передавався ярлик на князювання у спадок?

Відповідь: Спочатку ярлик не передавався у спадок, і кожен новий князь повинен був їхати в Орду для його отримання. Однак згодом, після монгольського завоювання, ярлики на князювання почали передаватися від батька до сина, якщо хан був задоволений поведінкою князя і його участю у монгольських походах.

Питання 5: Як ярлики на князювання вплинули на розвиток Русі?

Відповідь: Система ярликів на князювання мала значний вплив на розвиток Русі. Вона встановила залежність російських князівств від Монгольської імперії, що обмежувало їхню самостійність. Однак вона також сприяла об'єднанню Русі під владою монголів і запобігала масштабним внутрішнім конфліктам між князями.