ПІСЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ НИРКИ З МЕТОЮ ІМУНОСУПРЕСІЇ ЗАСТОСОВУЮТЬ:
Яка відповідь є правильною?
- такролімус;
- циклофосфамід;
- метотрексат;
- фторурацил;
Імуносупресія після трансплантації нирки
Після трансплантації нирки імуносупресія є важливим методом для запобігання відторгненню трансплантата. Імуносупресивні препарати пригнічують імунну систему організму, знижуючи ризик відторгнення трансплантованого органу.
Препарати, які застосовуються для імуносупресії після трансплантації нирки
Набір препаратів, що застосовуються для імуносупресії після трансплантації нирки, може відрізнятися залежно від клінічної ситуації та трансплантаційного центру. Однак загальні групи препаратів включають:
1. Інгібітори кальциневрину: такролімус, циклоспорин.
2. Антиметаболіти: мікофенолат мофетіл, азатіоприн.
3. Інгібітори проліферації клітин: сиролімус, еверолімус.
4. Моноклональні антитіла: базиліксимаб, даклалізумаб, белімумаб.
5. Препарати для лікування відторгнення: кортикостероїди (преднізон), антилімфоцитарний глобулін (АЛГ).
Найбільш правильний варіант відповіді
З наведених варіантів відповідей найправильнішим є такролімус.
Такролімус є інгібітором кальциневрину, який широко використовується для імуносупресії після трансплантації нирки. Він пригнічує активацію Т-клітин і запобігає відторгненню трансплантата.
Інші варіанти відповідей
Циклофосфамід, метотрексат і фторурацил не застосовуються як першочергові імуносупресивні препарати після трансплантації нирки. Циклофосфамід і метотрексат використовуються як препарати для лікування відторгнення, а фторурацил є цитостатичним препаратом, який не має імуносупресивних властивостей.
Детальна інформація про перелічені препарати
Інгібітори кальциневрину
* Такролімус
* Циклоспорин
Інгібітори кальциневрину блокують кальциневрин, фермент, необхідний для активації Т-клітин. Це пригнічує проліферацію та активацію Т-клітин, запобігаючи відторгненню трансплантата.
Антиметаболіти
* Мікофенолат мофетіл
* Азатіоприн
Антиметаболіти перешкоджають синтезу нуклеїнових кислот, необхідних для проліферації клітин. Вони пригнічують проліферацію Т-клітин і В-клітин, знижуючи ризик відторгнення.
Інгібітори проліферації клітин
* Сиролімус
* Еверолімус
Інгібітори проліферації клітин блокують mTOR, фермент, що регулює проліферацію та ріст клітин. Вони пригнічують проліферацію Т-клітин і В-клітин, а також продукцію цитокінів, що сприяють відторгненню трансплантата.
Моноклональні антитіла
* Базиліксимаб
* Даклалізумаб
* Белімумаб
Моноклональні антитіла націлені на специфічні антигени на поверхні Т-клітин або В-клітин, викликаючи їх загибель або пригнічуючи їх активність. Це зменшує кількість імунних клітин, здатних відторгати трансплантат.
Препарати для лікування відторгнення
* Кортикостероїди (преднізон)
* Антилімфоцитарний глобулін (АЛГ)
Кортикостероїди пригнічують запалення та активацію імунних клітин. АЛГ є препаратом, що виготовляється з антитіл, спрямованих на людські Т-лімфоцити. Він викликає загибель Т-клітин, зменшуючи ризик відторгнення трансплантата.
Висновок
Підтримання адекватної імуносупресії є критично важливим для успіху трансплантації нирки. Вибір імуносупресивних препаратів залежить від індивідуальних факторів пацієнта та клінічних протоколів.
Найбільш правильним варіантом відповіді на запитання “Після трансплантації нирки з метою імуносупресії застосовують:” є такролімус.