Законодавство України передбачає можливість працівнику піти у відпустку без збереження заробітної плати. Ця відпустка є неоплачуваною, проте надає працівнику вільний час за сімейними обставинами, для навчання або вирішення інших особистих справ.
Тривалість відпустки без збереження зарплати визначається за домовленістю між працівником і роботодавцем. Зазвичай вона не може перевищувати 15 календарних днів на рік. Однак за наявності поважних причин, підтверджених відповідними документами, роботодавець може продовжити відпустку без збереження заробітної плати до 30 календарних днів.
Поважними причинами для надання відпустки без збереження зарплати є:
- Необхідність догляду за хворою дитиною або іншими членами сім’ї;
- Власний поточний стан здоров’я, який вимагає лікування або реабілітації;
- Необхідність вирішення сімейних проблем;
- Навчання;
- Відбування військової служби;
- Інші обставини, передбачені колдоговором або галузевою угодою.
Варто зауважити, що працівник має право погодити з роботодавцем відпустку без збереження зарплати необмеженої тривалості, якщо того вимагають обставини. У такому випадку працівник зобов’язаний подати відповідну заяву та надати необхідні документи.
Важливо пам’ятати, що під час відпустки без збереження зарплати працівник не втрачає свого робочого місця та посади. Він також зберігає всі свої трудові права та пільги, за винятком права на оплату праці.
Тривалість відпустки без збереження зарплати враховується до загального трудового стажу. Однак слід пам’ятати, що цей вид відпустки не оплачується і, відповідно, не впливає на розрахунок середнього заробітку для оплати наступних відпусток.
Також важливо зазначити, що роботодавець не має права відмовити працівнику у наданні відпустки без збереження зарплати з поважних причин. Така відмова є порушенням трудового законодавства і може стати підставою для звернення до суду або інспекції з праці.
Відпустка без збереження зарплати
Відпустка без збереження зарплати — це неоплачуваний період відсутності працівника на роботі, що надається за його бажанням на певний термін. Законодавством України встановлено максимальну тривалість відпустки без збереження зарплати, яка може бути надана працівнику.
Загальна тривалість
За загальним правилом, максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати, яка може бути надана працівнику протягом календарного року, становить 15 календарних днів.
Подовжена тривалість
У деяких випадках працівникам може бути надана відпустка без збереження зарплати на більш тривалий термін. Зокрема:
- Жінкам, які мають дітей до 15 років або дітей-інвалідів, – до 14 календарних днів на рік для догляду за дитиною;
- Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва, – до 10 календарних днів на рік для підготовки та складання іспитів, а також для захисту дипломних робіт;
- Працівникам, які мають почесні звання "Мати-героїня", "Батько-герой", багатодітним матерям та батькам, що виховують трьох і більше дітей віком до 16 років, а також особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю – до 15 робочих днів на рік для оздоровлення;
- Працівникам, які мають дітей віком до 12 років, – до 14 календарних днів на рік для догляду за дитиною;
- Іншим категоріям працівників – у випадках, передбачених законодавством або колективним договором, на термін, обумовлений у заяві працівника.
Порядок надання
Для отримання відпустки без збереження зарплати працівник повинен подати роботодавцю письмову заяву. У заяві зазначаються бажаний період відпустки та її причина. Роботодавець зобов'язаний розглянути заяву та видати відповідний наказ про надання відпустки.
Оплата
Під час відпустки без збереження зарплати працівнику не виплачується заробітна плата. Однак, за згодою працівника та роботодавця, можливе збереження працівнику його посади, робочого місця та середнього заробітку.
Реалізація права
Право на відпустку без збереження зарплати не залежить від стажу роботи у конкретного роботодавця та відпрацьованого за відповідний календарний рік часу.
Відмова
Роботодавець може відмовити у наданні відпустки без збереження зарплати в таких випадках:
- У разі невиконання працівником своїх трудових обов'язків;
- У разі настання форс-мажорних обставин, що роблять надання відпустки неможливим;
- У разі, якщо надання відпустки може негативно вплинути на виробничий процес підприємства.
Відкликання
Роботодавець має право відкликати працівника з відпустки без збереження зарплати у разі виробничої необхідності. Працівник повинен повернутися на роботу у встановлений роботодавцем строк, але не пізніше ніж через три дні після отримання повідомлення про відкликання.
Думки експертів
Ім'я та прізвище експерта: Наталія Петренко
Посада: Старший інспектор Державної служби України з питань праці (Держпраці)
Текст відповіді:
Відповідно до статті 26 Закону України "Про відпустки", працівники мають право, за своєю заявою, на відпустку без збереження заробітної плати терміном до 15 календарних днів на рік.
Однак, за згодою сторін, у виняткових випадках, працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати більшої тривалості.
Виняткові випадки, за яких можливе надання відпустки більшої тривалості, не визначені в законодавстві та можуть бути визначені сторонами, тобто працівником і роботодавцем, за взаємною згодою.
Наприклад, у виняткових випадках відпустку без збереження заробітної плати може бути надано на період:
- Тривалого лікування працівника
- Догляду за хворим членом сім'ї
- Навчання в аспірантурі або докторантурі
- Народження та догляду за дитиною
- Рішення особистих або сімейних проблем
Слід зазначити, що роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження заробітної плати терміном до 15 календарних днів на рік за письмовою заявою працівника. А ось щодо надання відпустки більшої тривалості, то це вирішується за взаємною згодою сторін.
Рекомендуємо працівникам та роботодавцям при вирішенні питання про надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж 15 календарних днів, укладати письмову угоду, в якій чітко зазначатимуться термін відпустки, підстави її надання та інші деталі.
Дотримання цих норм дозволить уникнути непорозумінь та трудових спорів.
Відповіді на питання
Запитання 1:
Скільки днів можна перебувати у відпустці без збереження заробітної плати на рік?
Відповідь:
Максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати, яку може надати роботодавець на календарний рік, становить 15 календарних днів (відповідно до статті 84 Кодексу законів про працю України).
Запитання 2:
Чи може роботодавець відмовити у відпустці без збереження заробітної плати?
Відповідь:
Зазвичай, роботодавець не має права відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо вона не перевищує 15 календарних днів на рік. Однак, якщо в роботодавця є об'єктивні причини, що унеможливлюють надання відпустки в певний період, він може відмовити працівнику (стаття 84 КЗпП України).
Запитання 3:
Чи зараховується відпустка без збереження заробітної плати до стажу?
Відповідь:
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 днів на рік зараховується до загального трудового стажу працівника. Відпустки понад 15 днів та ті, що надаються з інших підстав, до стажу не зараховуються (стаття 95 КЗпП України).
Запитання 4:
Які підстави для надання відпустки без збереження заробітної плати?
Відповідь:
Роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати за бажанням працівника на підставі його заяви та згідно з чинним законодавством. Типові підстави для таких відпусток включають сімейні обставини, навчання, лікування або вирішення особистих питань.
Запитання 5:
Чи може роботодавець закликати працівника з відпустки без збереження заробітної плати?
Відповідь:
Так, роботодавець має право закликати працівника з відпустки без збереження заробітної плати у разі виробничої необхідності. У такому разі працівник зобов'язаний вийти на роботу у встановлений термін, навіть якщо відпустку надано на тривалий період.