Закон Шермана, прийнятий у 1890 році, є одним з основоположних антимонопольних законів у Сполучених Штатах Америки. Його мета – зберегти вільну конкуренцію та запобігти формуванню монополій, які можуть призвести до підвищення цін, зниження якості та обмеження вибору для споживачів.
Закон Шермана увібрав у себе доктрину антимонопольного законодавства, викладену в англійському праві, зокрема, в Законі про монополії 1623 року. Цей закон мав на меті забезпечити, щоб жодна компанія або група не отримала надмірного впливу на ринок, що могло б завадити конкуренції та спричинити підвищення цін для споживачів.
Закон Шермана складається з двох розділів. Перший стосується антиконкурентних угод, змов та злиття компаній, які обмежують торгівлю. Другий розділ забороняє монополізацію, спробу або утримання монопольного становища на будь-якому ринку.
Ключовим поняттям в обох розділах є "недобросовісна конкуренція". Перший забороняє лише недобросовісні домовленості, які суттєво обмежують конкуренцію. Другий розділ забороняє будь-які односторонні дії, спрямовані на монополізацію ринку, незалежно від того, чи є ці дії недобросовісними чи ні.
Для доведення порушення першого розділу прокурор-антимонополіст повинен продемонструвати, що існує антиконкурентна угода та що ця угода суттєво обмежує конкуренцію. Для доведення порушення другого розділу прокурор-антимонополіст повинен продемонструвати, що компанія має монопольне становище на ринку та що вона зловживала цим становищем.
Закон Шермана використовувався для розбиття декількох великих монополій, включаючи Standard Oil у 1911 році та AT&T у 1984 році. Він також використовувався для запобігання недобросовісних ділових практик, таких як фіксування цін, бойкотування та виключні угоди.
Закон Шермана залишається одним із найбільш значущих і впливових антимонопольних законів у світі. Його застосування мало далекосяжні наслідки для економіки США, оскільки він допоміг зберегти вільну конкуренцію, захистити споживачів і сприяти економічному зростанню.
Закон Шермана
Закон Шермана – це антимонопольний закон Сполучених Штатів Америки, який прийняли у 1890 році для розв’язання проблем нечесних ділових практик та сприяння конкуренції. Він є одним із найважливіших законодавчих актів у сфері антимонопольного права та відіграв ключову роль у формуванні американської економіки.
1: Антимонополізація
Закон забороняє створення монополій у будь-якій формі. Заборона поширюється на всі види об’єднань, злиття та будь-які інші заходи, які можуть призвести до монополізації будь-якої частини торгівлі чи комерції в межах Сполучених Штатів. Будь-який контракт, об’єднання чи змова з метою монополізації торгівлі вважається злочином та карається штрафом або тюремним ув’язненням.
2: Антимонопольні дії
2 закону забороняє монополізацію та спроби монополізації. Це означає, що жодна особа чи організація не повинна утримувати або намагатися утримувати монопольне становище на будь-якому ринку. Монополізацію визначають як володіння значною часткою ринку, що дає змогу контролювати ціни, обмежувати вихід на ринок та пригнічувати конкуренцію. Також забороняються дії, спрямовані на монополізацію, навіть якщо вони не призводять до фактичної монополії.
Тлумачення та застосування
Закон Шермана пройшов через численні судові справи, які тлумачили та застосовували його положення. Суди встановили так зване «правило розумності», яке дозволяє пошук розумного балансу між конкуренцією та необхідністю створення великих та ефективних підприємств. У справах про антимонополізацію також використовують «правило істотних наслідків на ринку», що оцінює вплив антиконкурентної поведінки на ринкові умови.
Закон Шермана відіграв важливу роль у забезпеченні конкуренції та запобіганні монополіям в американській економіці. Він був використаний для розбиття великих трестів, таких як Standard Oil Company та American Tobacco Company, і для запобігання антиконкурентній поведінці, наприклад, встановленню цін, розподілу ринку та змові про обмеження поставок.
Сучасне застосування
Закон Шермана продовжує виконувати важливу роль в антимонопольному правозастосуванні. Нещодавно його використовували для розв’язання справ, що стосуються злиття, встановлення цін та інших антиконкурентних практик у галузях технологій, охорони здоров’я та фінансів. Закон також був використаний для боротьби з монопольними практиками на глобальному ринку.
Закон Шермана є одним із наріжних каменів антимонопольного законодавства у Сполучених Штатах. Протягом більш ніж століття він відігравав ключову роль у формуванні конкурентоспроможної та інноваційної економіки. Закон продовжує бути потужним інструментом для забезпечення чесної конкуренції та запобігання монополіям.
Думки експертів
Професор Джон Сміт, Доктор юридичних наук
Суть Закону Шермана
Закон Шермана, прийнятий Конгресом США у 1890 році, є основою американського антимонопольного законодавства. Він був розроблений для запобігання антиконкурентної поведінки, яка може призвести до створення монополій та обмеження торгівлі.
Закон Шермана складається з двох основних розділів:
1: Угода про обмеження торгівлі
Цей забороняє укладання будь-яких угод, контрактів або змов, які обмежують торгівлю між штатами чи з іноземними країнами. Мета цього розділу – запобігати таким антиконкурентним практикам, як спільне встановлення цін, сприяння розподілу ринку та бойкоти.
2: Монополізація
Цей забороняє монополізацію будь-якої частини міжштатної або зовнішньої торгівлі. Монополізація визначається як отримання або збереження влади ринку з метою встановлення монопольних цін або обмеження виробництва. Розділ 2 також забороняє спроби монополізації, такі як злиття, поглинання та виключні угоди.
Застосування Закону Шермана
Закон Шермана широко застосовувався для розбиття монополій та запобігання антиконкурентних практик. Наприклад, у 1911 році Верховний Суд розбив Standard Oil Co. на 34 окремі компанії через монополізацію нафтової промисловості.
У сучасну епоху Закон Шермана застосовувався для притягнення до відповідальності технологічних гігантів, таких як Microsoft та Google, за антиконкурентну поведінку. У 2000 році уряд США порушив справу проти Microsoft за порушення Розділу 1 через її спроби обмежити конкуренцію на ринку браузерів.
Значення Закону Шермана
Закон Шермана є важливою частиною американського економічного та правового ландшафту. Він допоміг зберегти конкурентоспроможність ринків, захистити споживачів від монопольних цін та сприяти інноваціям. Після понад 130 років свого існування Закон Шермана продовжує бути потужним інструментом для боротьби з антиконкурентною поведінкою та захисту американської економіки.
Відповіді на питання
Запитання та відповіді про Закон Шермана
1. У чому полягає сутність Закону Шермана?
Закон Шермана, ухвалений в 1890 році, є фундаментальним антимонопольним законом у Сполучених Штатах. Він забороняє антиконкурентну поведінку, наприклад монополізацію, спроби монополізації, спроби узурпації, а також змову з метою обмеження торгівлі. Закон є ключовим інструментом для підтримки здорової та конкурентної ринкової економіки.
2. Що таке монополізація?
Монополізація означає придбання або утримання значної частки ринку, щоб отримати або зберегти контроль над ним. Це не дозволяється Законом Шермана, оскільки створює бар'єри для проникнення на ринок, обмежує вибір споживачів і призводить до вищих цін.
3. Що таке спроба монополізації?
Спроба монополізації — це навмисне прагнення отримати монополію на ринку. Це включає будь-які дії, спрямовані на витіснення конкурентів, підвищення бар'єрів для входу або інакше ослаблення конкуренції. Закон Шермана забороняє навіть спроби монополізувати, навіть якщо вони не є успішними.
4. Що таке спроба узурпації?
Спроба узурпації трапляється, коли компанія використовує свою ринкову владу на одному ринку, щоб встановити монополію на суміжному ринку. Наприклад, якщо компанія має монополію на ринку операційних систем, вона може використовувати цю владу, щоб витіснити конкурентів зі суміжного ринку програмного забезпечення.
5. Що таке змова з метою обмеження торгівлі?
Змова з метою обмеження торгівлі виникає, коли дві або більше компаній домовляються обмежувати конкуренцію на ринку. Це може включати фіксацію цін, розподіл ринків або бойкот конкурентів. Такі змови можуть завдати серйозної шкоди споживачам, призводячи до більш високих цін, нижчої якості та меншого вибору.