ЯК ВІДРІЗНИТИ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ВІД СКЛАДНОГО видео инструкция

ЯК ВІДРІЗНИТИ ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ВІД СКЛАДНОГО

Відрізняємо прості речення від складних

У мовознавстві речення класифікуються на прості та складні залежно від їхньої синтаксичної структури та наявності окремих граматичних основ.

Просте речення

Просте речення має лише одну граматичну основу і виражає одну думку. Граматична основа складається з підмета і присудка. Наприклад:

  • "Дівчинка пише листа."
  • "Сонце світить яскраво."

Складне речення

Складне речення має дві або більше граматичних основ і виражає дві або більше думок. Частини складного речення поєднуються за допомогою сполучників або сполучних слів. Залежно від характеру сполучника складні речення поділяються на такі види:

Сурядні речення

У сурядних реченнях частини з'єднуються за допомогою сурядних сполучників ("і", "а", "але", "бо", "та" тощо). При цьому частини є незалежними одна від одної і виражають рівноправні думки. Наприклад:

  • "Діти граються, а дорослі розмовляють."
  • "Поїзд їхав довго, але прибув вчасно."

Підрядні речення

У підрядних реченнях одна з частин залежна від іншої і відноситься до її члена як його означення, додаток або обставина. Частини з'єднуються за допомогою підрядних сполучників ("що", "щоб", "як", "тому що" тощо) або сполучних слів ("хто", "що", "який" тощо). Наприклад:

  • "Книга, яка лежить на столі, належить мені." (означувальне підрядне речення)
  • "Я піду в кіно, якщо ти підеш зі мною." (умовне підрядне речення)

Безсполучникові речення

У безсполучникових реченнях частини з'єднуються за допомогою інтонації, без сполучників або сполучних слів. Наприклад:

  • "Зійшло сонце. Заспівали птахи."
  • "Він підійшов. Вона посміхнулася."

Способи відрізнення простих речень від складних

Для того, щоб відрізнити просте речення від складного, можна скористатися такими способами:

  • Визначити кількість граматичних основ. У простому реченні – одна, у складному – дві або більше.
  • Знайти сполучник або сполучне слово. У складному реченні між частинами завжди є сполучник або сполучне слово.
  • Проаналізувати смислові зв'язки між частинами. У складному реченні частини виражають різні думки, які пов'язані між собою за змістом.
  • Визначити характер синтаксичних відношень між частинами. У сурядних реченнях частини є незалежними і рівноправними, а в підрядних – одна частина залежить від іншої і відноситься до її члена як його означення, додаток або обставина.

Запитання 1: Що таке просте речення?

Відповідь: Просте речення містить лише одну граматичну основу, тобто підмет та присудок. Відповідає на запитання "що (хто) робить (що)?". Приклади простих речень: "Пташка співає", "Діти грають", "Книжка лежить на столі".

Запитання 2: Що таке складне речення?

Відповідь: Складне речення містить дві або більше граматичних основ (підмет + присудок) і з'єднується сполучниками або безсполучниковим зв'язком. Відповідає на запитання двох або більше простих речень. Приклади складних речень: "Пташка співає, а діти грають", "Коли я прийшов додому, книжка вже лежала на столі".

Запитання 3: Як визначити кількість граматичних основ у реченні?

Відповідь: Щоб визначити кількість граматичних основ, потрібно поставити запитання "що (хто) робить (що)?". У кожному простому реченні буде один підмет і один присудок. Наприклад, у реченні "Пташка співає і дітей грає" є два підмети ("пташка" та "дітей") та два присудки ("співає" та "грає"), що вказує на два простих речення.

Запитання 4: Які сполучники з'єднують прості речення у складному?

Відповідь: Прості речення у складному можуть з'єднуватися такими сполучниками: сурядними (і, а, але, та, проте, однак), підрядними (що, щоб, коли, де, бо, тому що) та розділовими (або, чи, або…чи).

Запитання 5: Як відрізнити складне речення з сурядним зв'язком від складного з підрядним?

Відповідь: У складному реченні з сурядним зв'язком прості речення рівноправні, а між ними можна поставити кому. У складному реченні з підрядним зв'язком одне просте речення (головне) містить головну думку, а друге просте речення (підрядне) доповнює чи пояснює її. Підрядне речення залежить від головного і не може існувати самостійно.