УРАТЗНИЖУЮЧА ТЕРАПІЯ НЕ ПОКАЗАНА: видео инструкция

УРАТЗНИЖУЮЧА ТЕРАПІЯ НЕ ПОКАЗАНА:

Яка відповідь є правильною?

  • При наявності тофусів
  • Часті подагричні напади (≥ 2 атак/рік)
  • Безсимптомна гіперурікемія
  • Рентгенологічне пошкодження (буль-якої модальності) внаслідок подагри

Уратзнижуюча терапія не показана при безсимптомній гіперурікемії

Підвищений рівень сечової кислоти, також відомий як гіперурікемія, може сприяти розвитку подагри, запального захворювання суглобів, що характеризується накопиченням кристалів моноурату натрію в суглобовій рідині. Для запобігання та лікування нападів подагри призначають уратзнижуючі препарати, які знижують рівень сечової кислоти в організмі. Однак не у всіх пацієнтів з гіперурікемією показана уратзнижуюча терапія.

Уратзнижуюча терапія НЕ показана:

Оптимальним підходом до лікування подагри є зменшення кількості нападів і запобігання пошкодженню суглобів, пов’язаному з подагрою. Уратризуюча терапія показана для пацієнтів з частими подагричними нападами (≥ 2 атаки/рік), рентгенологічним пошкодженням (буль-якої модальності) внаслідок подагри та наявності тофусів (великих об’ємних скупчень кристалів уратів, які утворюються під шкірою або в суглобах).

Чому уратзнижуюча терапія не показана при безсимптомній гіперурікемії?

У пацієнтів з безсимптомною гіперурікемією, тобто тих, у кого підвищений рівень сечової кислоти, але немає жодних клінічних проявів подагри, уратзнижуюча терапія не показана. Це пов’язано з тим, що не доведено, що зниження рівня сечової кислоти при безсимптомній гіперурікемії приносить будь-яку користь.

Дослідження не показали, що уратзнижуюча терапія запобігає розвитку подагри у пацієнтів з безсимптомною гіперурікемією. Насправді, уратзнижуюча терапія може викликати побічні ефекти, такі як шлунково-кишкові розлади, шкірні висипання та алергічні реакції. Тому ризики такої терапії перевищують потенційну користь у пацієнтів з безсимптомною гіперурікемією.

Критерії для початку уратзнижуючої терапії

Загальні критерії для початку уратзнижуючої терапії включають:

* Два або більше подагричних нападів за рік
* Рентгенологічно підтверджене пошкодження суглобів внаслідок подагри
* Наявність тофусів

Рішення про початок уратзнижуючої терапії слід приймати індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи частоту та тяжкість нападів подагри, наявність супутніх захворювань та можливі ризики та переваги лікування.

Висновок

Уратзнижуюча терапія є ефективним методом запобігання та лікування нападів подагри у пацієнтів з частими нападами, рентгенологічним пошкодженням суглобів або тофусами. Однак уратзнижуюча терапія НЕ показана при безсимптомній гіперурікемії, оскільки не було доведено її користі та вона може викликати побічні ефекти.