ЯКІ ПОКАЗИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ІНІЦІАЦІЇ АНТИОСТЕОПОРОТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ? видео инструкция

ЯКІ ПОКАЗИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ІНІЦІАЦІЇ АНТИОСТЕОПОРОТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ?

Яка відповідь є правильною?

  • дуже високий ризик переломів (FRAX)
  • остеопороз (ДРА: T\u003d-2,5 чи Z\u003d-2,0)
  • високий ризик переломів (FRAX) + низька МЩКТ (остеопенія)
  • перелом стегнової кістки чи хребця

Покази для ініціації антиостеопоротичного лікування

Остеопороз – це захворювання, яке характеризується погіршенням щільності кісток і підвищеним ризиком переломів. Для самостійного виявлення цього захворювання використовуються спеціальні критерії, що дозволяють виявити особливості складання хребцевих тіл і щільність кісткової тканини. Найбільш поширені показники, які використовуються для ініціації антиостеопоротичного лікування, включають:

Дуже високий ризик переломів за допомогою FRAX. FRAX – це онлайн-калькулятор, який дозволяє оцінити ризик переломів пацієнта протягом наступних 10 років. Його результати можуть служити підґрунтям для лікарського призначення антиостеопоротичних препаратів.

Ревматологічні параметри, такі як значення ДРА (-2,5) або Z-скор, що дійсні для діагностики остеопорозу. Ці показники вказують на знижену щільність кісток і можуть бути вказівкою для початку антиостеопоротичного лікування.

Високий ризик переломів за допомогою FRAX, поєднаний з низькою щільністю кісткової тканини (остеопенія). Ця комбінація може ще більш підкреслити необхідність запровадження лікувальних заходів для уникнення переломів або погіршення стану хворого.

Також показом для ініціації антиостеопоротичного лікування може бути наявність перелому стегнової кістки або хребця, оскільки це свідчить про порушення щільності кісткової тканини і підвищений ризик наступних переломів.

З урахуванням всіх вищезазначених факторів, найбільш правильним варіантом для ініціації антиостеопоротичного лікування є: “дуже високий ризик переломів за допомогою FRAX”. Він надає об’єктивну оцінку ризику переломів та допомагає врахувати індивідуальні особливості пацієнта при призначенні лікування.