Кожен автолюбитель знає: якщо ви похитали автомобіль, а він гойдається, як на хвилях – ясно, що з амортизаторами не все гаразд. Патьоки робочої рідини теж швидко виявляють як мінімум знос сальника. Але якщо раптом погойдування автомобіля не дає будь-якого розуміння проблеми, а поведінка автомобіля в русі помітно відрізняється від нормальної, на допомогу може прийти спеціальний стенд для діагностики. Їх на ринку безліч, на сайті servicems.com.ua автосервіси зможуть придбати обладнання для діагностики і ремонту амортизаторів.
Як проводиться діагностика амортизатора?
Амортизатор закріплюють в стенді: корпус – в рухому частину, шток – до плити з тензодатчиком. Стенд імітує роботу амортизатора, переміщаючи його то повільно, то швидко. Завдяки датчику малюється графік жорсткості амортизатора на ході відбою і стиснення на різних режимах роботи. Майстер знає, як повинен виглядати графік, і, якщо замість плавних кривих він раптом побачить будь-які скачки або різкі переходи, від нього піде приблизний, але вже більш конкретний висновок про технічний стан аморта.
Ремонт
У будь-якому випадку, якщо амортизатор потрапив в цех ремонту, його розбирають – хоч це і не так просто. Справа в тому, що в минулі часи амортизатори були розбірними спочатку. Нині виробникам невигідно, щоб деталь можна було відремонтувати, тому з заводу вони або заварені, або завальцовані. Вальцювання теж буває різне, і від цього залежить і складність розбирання. Якщо амортизатор однотрубний газонаповнений, то спочатку з нього стравлюють газ. Зрізавши утримує частину і витягнувши нутрощі, всі деталі ретельно миють в солярці. У будь-якому випадку після розбирання, якою б не була її початкова причина, замінюють кільце ущільнювача поршня, сальник і тефлонове кільце направляючої втулки, а також робочу рідину амортизатора.
Якщо на штоку виявиться корозія, він без сумнівів відправиться під заміну. Проточити і відшліфувати його не вийде – це не блок циліндрів з ремонтними розмірами, тут це не закладено конструктивно, а до того ж є необхідність в хромуванні. Останнє – досить дороге задоволення, тому недоцільне. Але в разі зовсім незначних «притирок» шток все ж можна буде відполірувати.
Попадання частинок під клапани «лікується» звичайним промиванням і контролем поверхні – щоб щільність прилягання клапана була нормальною.
У однотрубних амортизаторів замінюють кільце ущільнювача розділового поршня. Внутрішня поверхня циліндра поршня теж полірується. Іноді буває так, що виточити шток самостійно простіше і дешевше, ніж замовити новий – це відноситься до різного роду тюнінговим амортизаторам. До речі, однією з проблем на шляху до ремонту амортизаторів може бути їх «американськість» – дюймова система числення, яка може стати на шляху підбору сальників. Взагалі ж в наявності комплектуючих і ремонтних комплектів не бракує, тому ремонт і виходить сумарно дешевше нового.
Ну а ще одна – можливо, найприємніша – особливість ремонту в тому, що майстер має можливість, нехай і в невеликому діапазоні, але переналаштувати характеристики амортизатора. До того ж за вашим бажанням амортизатор можна зробити регульованим, встановивши кришку з золотником. Збільшуючи або зменшуючи тиск газу, ви зможете трохи втручатися в характеристики жорсткості стиснення і відбою.